плодотворність
ПЛОДОТВО́РНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. плодотво́рний.
Бурхливий розвиток промислового виробництва — яскраве свідчення плодотворності історичних рішень нашої партії (Рад. Укр., 15.IV 1967, 2);
Народи СРСР відчувають плодотворність зростаючого обміну матеріальними і духовними багатствами між соціалістичними націями (50 р. Вел. Жовтн. соц. рев., 1967, 37);
Я. Галан відзначався дивовижною працьовитістю, творчою плодотворністю (Мист., 4, 1962, 27).
Словник української мови (СУМ-11)