плодоягідний
ПЛОДОЯ́ГІДНИЙ, а, е.
1. Пов’язаний з вирощуванням фруктів і ягід, їх обробленням і т. ін.
Садівництво України займає одно з перших місць у плодоягідному виробництві СРСР (Колг. Укр., 10, 1957, 23);
// Признач. для вирощування фруктів і ягід, їх оброблення і т. ін.
Плодоягідний розсадник.
2. Пригот. з фруктів і ягід.
Сухі киселі являють собою суміш цукру, крохмалю, плодоягідних екстрактів.. і харчових кислот (Укр. страви, 1957, 282);
Плодоягідна продукція; Плодоягідні вина.
3. Який дає фрукти і ягоди.
Велике значення для боротьби з ерозією грунтів мають різні лісові і плодоягідні насадження (Наука.., 8, 1959, 31);
Плодоягідні культури.
Словник української мови (СУМ-11)