пломбувати
ПЛОМБУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех.
1. Запечатувати що-небудь, накладаючи пломбу (у 1 знач.).
— Склад він замикає і пломбує. І вікна в порядку, і пломба непорушена, а яйця пропадають (Томч., Готель.., 1960, 266).
2. Класти в зуб пломбу (у 2 знач.).
Пошкоджені зуби видаляють або пломбують (Шк. гігієна, 1954, 96);
// Закривати отвір у чому-небудь, закладаючи його пластичною речовиною, що твердне.
Після установки скоби на потрібний розмір її пломбують — заливають воском чи мастикою в місцях регулювання гвинтів (Фрез. справа.., 1957, 127).
Словник української мови (СУМ-11)