плоскогір’я

ПЛОСКОГІ́Р’Я, я, с. Високо (за 500 м) піднята над рівнем моря ділянка суходолу з плоскою або хвилястою поверхнею.

Змучені підйомом, коні довго стояли.., потім дружно побігли рівним, положистим плоскогір’ям (Тулуб, В степу.., 1964, 92);

Плоскогір’я — високі рівнини, або столові гори (Курс заг. геол., 1947, 39).