плотиця
ПЛОТИ́ЦЯ, і, ж., розм. Те саме, що плі́тка² 1.
Синіється тут прозора вода, гуляють по ній .. швидкі плотиці (Фр., III, 1950, 7);
— Човни повернулися з Києва і гниють по затоках. А ловити на них.. плотицю — таке ж безглуздя, як палити з гармат по комашні (Тулуб, Людолови, І, 1957, 441).
Словник української мови (СУМ-11)