плющити
ПЛЮ́ЩИТИ¹, щу, щиш, недок., перех.
1. Натискаючи на що-небудь, б’ючи по чомусь, робити його плоским, тонким.
Коваль гатить молотком, плющить залізо (Горд., II, 1959, 171).
2. Натискаючи на що-небудь, б’ючи по чомусь, роздавлювати його.
Берестовець.. плющив чобітьми синювато-білі мушлі оббитого з стін вапна (Перв., Опов.., 1970, 140);
*Образно. В свою Троянці также чергу В одбої поралися зверху, Рутульців плющили, як мух (Котл., І, 1952, 234).
ПЛЮ́ЩИТИ², щу, щиш, недок., перех. Закривати, заплющувати (очі).
Душно йому, важко; плющить він очі… (Мирний, II, 1954, 225).
Словник української мови (СУМ-11)