побалуватися
ПОБА́ЛУВАТИСЯ, уюся, уєшся, док. Балуватися якийсь час.
Перше ніж сісти на санки, Василько любить побалуватись, з Климом поборюкатись (Грим., Кавалер.., 1955, 108);
Підходить садівник. — А дозвольте, товаришу герой, і дідові папіроскою побалуватись (Головко, І, 1957, 449);
Він любив у вільний час, як казав сам, побалуватися фарбами (Рибак, Час.., 1960, 593).
Словник української мови (СУМ-11)