побачитися
ПОБА́ЧИТИСЯ, чуся, чишся, док. Зустрітися з ким-небудь особисто; побачити одне одного.
Обняла його, цілує Та пита з журбою: — Чи побачусь, милий синку, Ще хоч раз з тобою? (Граб., I, 1959, 599);
З контори тюрми сповістили, що мені дозволено побачитися з дружиною… (Досв., Вибр., 1959, 138);
— Ми ж іще побачимось, — сказала я перша, — післязавтра я від’їжджаю до Берліна (Ю. Янов., II, 1958, 92).
Словник української мови (СУМ-11)