побоюватися
ПОБО́ЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок. Відчувати побоювання; боятися.
Як вона тремтіла при кожній згадці, що він може занедужати, як побоювалася, щоб його яке лихо не навістило (Круш., Буденний хліб.., 1960, 23);
Софія.. трошки навіть побоюється, коли він сидить мовчки (Шиян, Гроза.., 1956, 190);
В п’ятнадцять років він був сильним, спритним, хитрим і безжальним, і мисливці побоювалися його (Тют., Вир, 1964, 447);
[Андрій:] Чекати довелося довгенько, і я вже побоювався за тебе (Галан, І, 1960, 377).
Словник української мови (СУМ-11)