побубнявіти
ПОБУБНЯ́ВІТИ, іє, док. Збільшитися, набрякнути, наповнюючись вологою, соком (про все або багато чого-небудь).
Дерева ще були голі, хоч бруньки вже міцно побубнявіли (Кобр., Вибр., 1954, 104).
Словник української мови (СУМ-11)ПОБУБНЯ́ВІТИ, іє, док. Збільшитися, набрякнути, наповнюючись вологою, соком (про все або багато чого-небудь).
Дерева ще були голі, хоч бруньки вже міцно побубнявіли (Кобр., Вибр., 1954, 104).
Словник української мови (СУМ-11)