повиломлюваний
ПОВИЛО́МЛЮВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до повило́млювати.
А там стане [Денис] викидувати ногами, неначе вони йому повиломлювані; а далі підскочить, та вп’ять [знову] навприсядку (Кв.-Осн., II, 1956, 31).
Словник української мови (СУМ-11)