повиринати

ПОВИРИНА́ТИ, а́є, а́ємо, а́єте, док.

1. Пірнувши, занурившись у воду, виплисти на поверхню (про всіх або багатьох, усе або багато чого-небудь).

Аж гульк — з Дніпра повиринали Малії діти (Шевч., І, 1963, 5).

2. перен. Несподівано з’явитися (про все або багато чого-небудь, усіх або багатьох).

Все завмерло в бору.. Тільки мертві привиди й тіні, довічні, невмирущі, повиринали на руїнах, задумані, сумні (Вас., І, 1959, 306).

Значення в інших словниках

1. повиринати — повирина́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. повиринати — -ає, -аємо, -аєте, док. 1》 Пірнувши, занурившись у воду, виплисти на поверхню (про всіх чи багатьох, усе чи багато чого-небудь). 2》 перен. Несподівано з'явитися (про все чи багато чого-небудь, усіх чи багатьох).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. повиринати — ПОВИРИНА́ТИ, а́є, а́ємо, а́єте, док. 1. Пірнувши, занурившись у воду, виплисти на поверхню (про всіх або багатьох, усе або багато чого-небудь). Аж гульк – з Дніпра повиринали Малії діти (Т. Шевченко). 2. перен.  Словник української мови у 20 томах
4. повиринати — Повиринати, -наємо, -єте гл. Вынырнуть (о многихъ). Аж гульк — з Дніпра повиринали малії діти сміючись. Шевч. 29.  Словник української мови Грінченка