повисипати
ПОВИСИПА́ТИ, а́ю, а́єш, док.
1. перех. Сиплячи, викинути, видалити з чогось чи вкинути, помістити в щось усе або багато чого-небудь.
Внесла вона ті закупки.., дещо повисипала в слоїки (Н.-Лев., VI, 1966, 16);
Повисипати горіхи з торби; Повисипати горіхи в торбу.
2. перех. Вилити з однієї посудини в інші всю рідку страву.
Повисипати борщ у миски.
3. тільки 3 ос., неперех. Виходячи, вибігаючи звідки-небудь, з’явитися (про всіх або багатьох).
День був сонячний, з хат повисипали діти (Багмут, Записки солдата, 1961, 36);
// Виступити, з’явитися на чому-небудь, густо вкривши поверхню скрізь або в багатьох місцях.
Повисипали зірки на небі;
// З’явитися в багатьох місцях на шкірі або слизових оболонках (про висип).
4. перех. Насипаючи землю, наробити горбів, валів і т. ін. в багатьох місцях.
Повисипати могили.
5. перех. Посипаючи, вкрити чим-небудь скрізь або в багатьох місцях (стежку, долівку і т. ін.).
Повисипати в хаті долівку.
Словник української мови (СУМ-11)