повисмикуваний
ПОВИСМИ́КУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до повисми́кувати.
На ньому все велике.. — ..в один чобіт з повисмикуваною солом’яною устілкою влізли б обидві його ноги (Юхвід, Оля, 1959, 96).
Словник української мови (СУМ-11)ПОВИСМИ́КУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до повисми́кувати.
На ньому все велике.. — ..в один чобіт з повисмикуваною солом’яною устілкою влізли б обидві його ноги (Юхвід, Оля, 1959, 96).
Словник української мови (СУМ-11)