Словник української мови в 11 томах

повиснути

ПОВИ́СНУТИ див. повиса́ти.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. повиснути — пови́снути дієслово доконаного виду форми 'повиснув', 'повиснула',... вживаються рідко  Орфографічний словник української мови
  2. повиснути — див. повисати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. повиснути — Пови́снути, -ви́сну, -ви́снеш; пови́с, -ви́сла  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. повиснути — ПОВИ́СНУТИ див. повиса́ти.  Словник української мови у 20 томах
  5. повиснути — ви́сі́ти (повиса́ти) / пови́снути в пові́трі (між не́бом і земле́ю). 1. тільки недок. Перебувати у невизначеному, непевному становищі.  Фразеологічний словник української мови
  6. повиснути — ВИ́СІ́ТИ (про предмети — перебувати у висячому положені, тримаючись на чому-небудь або будучи прикріпленим до чогось, зачепленим за щось), ВИ́СНУТИ, ПРОВИСА́ТИ, ПОВИСА́ТИ, ОБВИСА́ТИ. — Док.: прови́снути, пови́снути, обви́снути.  Словник синонімів української мови
  7. повиснути — Повиснути, -ну, -неш гл. Повиснуть; повѣситься. Маруся так і повисла йому на шию. Кв. Чи вмреш, чи повиснеш — раз мати вродила. Ном. № 4268.  Словник української мови Грінченка