повносилий
ПОВНОСИ́ЛИЙ, а, е. Повний сил, енергії.
Всі [бійці] повносилі, пашать здоров’ям — харчів, видно, мають вдосталь (Гончар, III, 1959, 254);
*Образно. Вони вийшли до берега і якусь хвилину мовчазно дивилися на могутній і грізний, по весінній поводі широкий, повносилий Дніпро (Коцюба, Нові береги, 1959, 122).
Словник української мови (СУМ-11)