повідганяти

ПОВІДГАНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., перех. Відігнати всіх або багатьох.

Дід Мирон пішов до коней.., перев’язав їм пута, повідганяв своїх і чужих геть од хліба (Григ., Вибр., 1959, 218).

Значення в інших словниках

1. повідганяти — повідганя́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. повідганяти — -яю, -яєш, док., перех. Відігнати всіх чи багатьох.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. повідганяти — ПОВІДГАНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., кого, що. Відігнати всіх або багатьох. Дід Мирон пішов до коней.., перев'язав їм пута, повідганяв своїх і чужих геть од хліба (Грицько Григоренко).  Словник української мови у 20 томах