повідкриваний

ПОВІДКРИ́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до повідкрива́ти.

Хутір неначе вимер, ніде не видно живої душі, приміщення повідкривані (Хор., Незакінч. політ, 1960, 86);

// У знач. прикм.

Далі видів похорони… хоругви… людей з повідкриваними головами (Коб., І, 1956, 554);

// повідкри́вано, безос. присудк. сл.

Комори, стайні.. — все повідкривано (Тют., Вир, 1964, 327).

Значення в інших словниках

1. повідкриваний — повідкри́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. повідкриваний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до повідкривати. || повідкривано, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. повідкриваний — ПОВІДКРИ́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до повідкрива́ти. Хутір неначе вимер, ніде не видно живої душі, приміщення повідкривані (А. Хорунжий); // у знач. прикм. Далі видів похорони... хоругви... людей з повідкриваними головами (О.  Словник української мови у 20 томах