Словник української мови в 11 томах

повідкручуваний

ПОВІДКРУ́ЧУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до повідкру́чувати.

Тільки на безкрайому засніженому полі услід їй стояли-дивилися похилі, з повідкручуваними головами соняшники (Стельмах, І, 1962, 32).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. повідкручуваний — повідкру́чуваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. повідкручуваний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до повідкручувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. повідкручуваний — ПОВІДКРУ́ЧУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до повідкру́чувати. Тільки на безкрайому засніженому полі услід їй стояли-дивилися похилі, з повідкручуваними головами соняшники (М. Стельмах).  Словник української мови у 20 томах