повідкручуваний
ПОВІДКРУ́ЧУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до повідкру́чувати.
Тільки на безкрайому засніженому полі услід їй стояли-дивилися похилі, з повідкручуваними головами соняшники (Стельмах, І, 1962, 32).
Словник української мови (СУМ-11)ПОВІДКРУ́ЧУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до повідкру́чувати.
Тільки на безкрайому засніженому полі услід їй стояли-дивилися похилі, з повідкручуваними головами соняшники (Стельмах, І, 1962, 32).
Словник української мови (СУМ-11)