Словник української мови в 11 томах

повідчіпляти

ПОВІДЧІПЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш і ПОВІДЧІ́ПЛЮВАТИ, юю, юєш, док., перех. Відчепити все або багато чого-небудь, скрізь або в багатьох місцях.

Вона піднялася з свого місця, обтріпала сукню, повідчіпляла поодинокі листки, що попричіплялися були до неї (Коб., І, 1956, 338).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. повідчіпляти — повідчіпля́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. повідчіпляти — -яю, -яєш і повідчіплювати, -юю, -юєш, док., перех. Відчепити все чи багато чого-небудь, скрізь або в багатьох місцях.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. повідчіпляти — ПОВІДЧІПЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш і ПОВІДЧІ́ПЛЮВАТИ, юю, юєш, док., що. Відчепити все або багато чого-небудь, скрізь або в багатьох місцях. Вона піднялася з свого місця, обтріпала сукню, повідчіпляла поодинокі листки, що попричіплялися були до неї (О. Кобилянська).  Словник української мови у 20 томах