Словник української мови в 11 томах

погладжувати

ПОГЛА́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., перех. Гладити рукою, долонею, пальцями обережно, помалу або час від часу.

Увесь час він сидів мовчки, погладжуючи свої чепурно закручені темні вуса або чистенько виголене підборіддя (Гр., II, 1963, 317);

Серце Дороша защеміло, він скинув кашкета, став на коліна перед самітним горбиком і довго стояв, похиливши голову, погладжуючи рукою м’яку зелену травичку, що ніжним килимом покривала це святе місце (Тют., Вир, 1964, 201);

*Образно. І я лежу. Дозволив сонцю, як ножу, погладжувать мене блискучим (Тич., II, 1957, 212).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. погладжувати — погла́джувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. погладжувати — -ую, -уєш, недок., перех. Гладити рукою, долонею, пальцями обережно, помалу або час від часу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. погладжувати — ПОГЛА́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., кого, що. Гладити рукою, долонею, пальцями обережно, помалу або час від часу. Увесь час він сидів мовчки, погладжуючи свої чепурно закручені темні вуса або чистенько виголене підборіддя (Б.  Словник української мови у 20 томах