поглипувати
ПОГЛИ́ПУВАТИ, ую, уєш, недок., діал. Поглядати.
— Та й вийдіть ви, новобранці, Перед нові брами! Станьте разом всі ногами, Докупи плечами [плечима]! Поглипуйте на цісаря Чорними очима (Нар. лірика, 1956, 131);
Іде [панок] та все на мене поглипує (Фр., І, 1955, 371);
Вона також зупинилась, мовчить, поглипує спідлоба (Гуц., З горіха.., 1967, 78).
Словник української мови (СУМ-11)