погойдуватися
ПОГО́ЙДУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок. Гойдатися обережно, помалу або час від часу.
Вони [татари] уперто дерлись на гори, подавшись тулубом трохи вперед, погойдуючись злегка на вигнутих дугою татарських ногах (Коцюб., І, 1955, 399);
Поважно пропливали довгі тролейбуси з.. широкими вікнами, за якими погойдувалися [пасажири] (Грим., Незакінч. роман, 1962, 328);
Сонними вулицями іде парубок додому, позад нього погойдується видовжена тінь (Стельмах, І, 1962, 143);
Ліна, погойдуючись в сітці гамака під горіхом, слухає звідти батькові нарікання (Гончар, Тронка, 1963, 176).
Словник української мови (СУМ-11)