поголовно
ПОГОЛО́ВНО. Присл. до поголо́вний.
— В приміських селах безчинствує отаман Гаркуша, поголовно вирізує наших сільських комунарів (Гончар, II, 1959, 105).
Словник української мови (СУМ-11)ПОГОЛО́ВНО. Присл. до поголо́вний.
— В приміських селах безчинствує отаман Гаркуша, поголовно вирізує наших сільських комунарів (Гончар, II, 1959, 105).
Словник української мови (СУМ-11)