Словник української мови в 11 томах

поголовно

ПОГОЛО́ВНО. Присл. до поголо́вний.

— В приміських селах безчинствує отаман Гаркуша, поголовно вирізує наших сільських комунарів (Гончар, II, 1959, 105).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. поголовно — поголо́вно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. поголовно — див. зовсім  Словник синонімів Вусика
  3. поголовно — Присл. до поголовний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. поголовно — Геть усі, див. повністю, всеціло  Словник чужослів Павло Штепа
  5. поголовно — ПОГОЛО́ВНО. Присл. до поголо́вний. – В приміських селах безчинствує отаман Гаркуша, поголовно вирізує наших сільських комунарів (О. Гончар).  Словник української мови у 20 томах