погравати
ПОГРАВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., рідко. Грати стиха або час від часу.
Ішло два козаки степом, надибали дерево й сіли в холодку. Один на бандурці пограває, а другий слухає (Україна.., І, 1960, 105);
Устає [Лукаш], відходить далі від огнища і походжає по галяві, тихо-тихесенько, ледве чутно, пограваючи у сопілку (Л. Укр., III, 1952, 212).
Словник української мови (СУМ-11)