погребіння
ПОГРЕБІ́ННЯ, я, с., заст. Дія за знач. погребти́¹.
Ховали покійників без християнського погребіння (Стор., І, 1957, 366);
[Оврамія:] Замість чесного погребіння мертвих, хотять зарити їх у землю під гармошку, як собак нечестивих… (Мик., І, 1957, 331).
Словник української мови (СУМ-11)