погримотати
ПОГРИМОТА́ТИ, очу́, о́чеш і ПОГРИМОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, док. Підсил. до погримі́ти.
— Одчини!..Це я, Никін, — погримотів ізнову дверима Никін (Л. Янов., І, 1959, 340).
Словник української мови (СУМ-11)ПОГРИМОТА́ТИ, очу́, о́чеш і ПОГРИМОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, док. Підсил. до погримі́ти.
— Одчини!..Це я, Никін, — погримотів ізнову дверима Никін (Л. Янов., І, 1959, 340).
Словник української мови (СУМ-11)