подаваний

ПОДА́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. і мин. ч. до подава́ти¹.

Вона попивала жадібно подаваний їй розігріваючий напиток [напій] (Коб., Вибр., 1949, 342);

Дивуйтеся, парубки, Запорозькі козаки. Ой дивуйтесь, лицяйтеся, А з іншими вінчайтеся, Подавані рушники… (Шевч., II, 1963, 59);

Одні бригади кріпили дерев’яні стовпи, інші обшивали їх трійчатим рядом дощок, ще інші завантажували їх камінням, подаваним з кар’єрів (Коцюба, Нові береги, 1959, 372);

// пода́вано, безос. присудк. сл.

У іншого ще, може, й худобі не подавано — дарма. Гукнув у хату, щоб там у ясла вкинули, а сам.. виряджався на вивідки (Головко, II, 1957, 318);

Подавано вина фрязькі [заморські] й меди настояні, а з наїдків були гуси, поросята печені (Загреб., Диво, 1968, 407).

Значення в інших словниках

1. подаваний — пода́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. подаваний — -а, -е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до подавати I. || подавано, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. подаваний — Пода́ваний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. подаваний — ПОДА́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до подава́ти¹. Вона попивала жадібно подаваний їй розігріваючий напиток [напій] (О. Кобилянська); Дивуйтеся, парубки, Запорозькі козаки. Ой дивуйтесь, лицяйтеся, А з іншими вінчайтеся, Подавані рушники... (Т.  Словник української мови у 20 томах