подагричний
ПОДАГРИ́ЧНИЙ, а, е.
1. Видозмінений подагрою.
Доліва-Ясенський.. подагричними, безкровними пальцями відрахував свою сотню золотом (Тулуб, Людолови, II, 1957, 42);
Старий маршал шаркотить по підлозі подагричними ногами, прямуючи вниз (Чаб., Балкан. весна, 1960, 277).
2. Який хворіє на подагру.
— Ми з тобою роду довговічного… — Хоч і подагричного… — докінчила Порицька (Л. Укр., III, 1952, 747);
Її кравчиха, подагрична тілиста жінка,.. примруживши короткозорі очі, оглядала свою замовницю (Добр., Тече річка.., 1961, 284).
3. Викликаний подагрою.
Зовнішньо вживають ялівцеву спиртову настойку для втирання при ревматизмі і подагричних запаленнях з опухами (Лікар. рослини.., 1958, 71);
У жінок, які ведуть малорухливий спосіб життя,.. з’являється надмірне жировідкладення, подагричні та інші розлади (Фіз. вихов.., 1954, 31).
Словник української мови (СУМ-11)