подвірний

ПОДВІ́РНИЙ, а, е.

1. Стос. до кожного окремого двора, господарства.

— Чули правильний закон? — загорлав Денисенко. — Ніхто не має права зачепити нашу подвірну, хутірську чи відрубну землю! (Стельмах, II, 1962, 134);

// Здійснюваний по окремих дворах, господарствах.

Подвірний перепис.

∆ Подві́рна кни́га — книга обліку і оподаткування дворів ( див. двір¹ 2).

Тільки тепер згадала, що вона на роботі і повинна сидіти біля телефону за своїм столом, складаючи нову подвірну книгу села Ковалівки (Кучер, Прощай.., 1957, 220).

2. діал. Надвірний.

Трохи згодом рипнули й подвірні [двері], випускаючи Пилипка надвір (Мирний, IV, 1954, 299).

Значення в інших словниках

1. подвірний — подві́рний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. подвірний — -а, -е. 1》 Стос. до кожного окремого двора, господарства. || Здійснюваний по окремих дворах, господарствах. Подвірний перепис. Подвірна книга — книга обліку і оподаткування дворів (див. двір1 2). Подвірне оподаткування іст.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. подвірний — ПОДВІ́РНИЙ, а, е. 1. Стос. до кожного окремого двора, господарства. – Чули правильний закон? – загорлав Денисенко. – Ніхто не має права зачепити нашу подвірну, хутірську чи відрубну землю! (М. Стельмах); // Здійснюваний по окремих дворах, господарствах.  Словник української мови у 20 томах