подерев’яніти

ПОДЕРЕВ’ЯНІ́ТИ, і́ю, і́єш, док.

1. Втратити чутливість, здатність рухатися; затерпнути, заніміти.

Не відчуває Вікторія своїх ніг, вони ніби подерев’яніли (Хижняк, Тамара, 1959, 258).

2. Стати нерухомим від якого-небудь сильного переживання, почуття; завмерти.

— Вона не заплакала, а тільки уся подерев’яніла… Стали її розважати, вона мовчить, та усе у куток пильно дивиться (Кв.-Осн., II, 1956, 460).

Значення в інших словниках

1. подерев’яніти — Подеревені́ти і -в’яні́ти, -ні́ю, -ні́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)