подибуватися
ПОДИ́БУВАТИСЯ, ується, недок., ПОДИ́БАТИСЯ, поди́бається і поди́блеться; мн. поди́баються і поди́бляться; док., розм.
1. Траплятися на чиєму-небудь шляху, десь, у якомусь місці.
Тут на кожному кроці подибувались запилені,.. проте живі акації (Д. Бедзик, Серце.., 1961, 196).
2. Стикатися з ким-, чим-небудь.
Хоч які [хмарки непорозуміння] маленькі,.. а, подибавшись з другим [непорозумінням], чорніли, розтягалися (Кобр., Вибр., 1954, 35).
Словник української мови (СУМ-11)