подиктований

ПОДИКТО́ВАНИЙ, а, е, діал. Дієпр. пас. мин. ч. до подиктува́ти 2.

Урядники аж боки зривали зо сміху, читаючи ті його реляції, подиктовані злобою (Фр., VIII, 1952, 91).

Значення в інших словниках

1. подиктований — подикто́ваний дієприкметник діал.  Орфографічний словник української мови
2. подиктований — -а, -е, діал. Дієприкм. пас. мин. ч. до подиктувати 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. подиктований — ПОДИКТО́ВАНИЙ, а, е, діал. Дієпр. пас. до подиктува́ти 2. Урядники аж боки зривали зо сміху, читаючи ті його реляції, подиктовані злобою (І. Франко).  Словник української мови у 20 томах