подовгастий
ПОДО́ВГА́СТИЙ, а, е, діал. Довгастий.
Лице його, трохи подовгасте, мало барву якусь смагляву (Март., Тв., 1954, 231);
Ліжко і тапчан хлопці поставили.. вздовж стіни.. Подовгастий конторський стіл — проти ліжка (Гжицький, Вел. надії, 1963, 180).
Словник української мови (СУМ-11)