подорожування
ПОДОРОЖУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. подорожува́ти.
За час цього подорожування я встиг призвичаїтися до нового хазяїна і його команди (Ю. Янов., II, 1958, 84);
Човен і був розрахований для подорожування вчотирьох (Смолич, II, 1958, 44).
Словник української мови (СУМ-11)