подригати
ПОДРИ́ГА́ТИ, и́га́ю, и́га́єш, док., розм. Дригати ногами, лапами якийсь час.
Сівши, зараз подригала [бджола] ніжками, мов до чого нечистого торкнулася (Мирний, І, 1954, 177);
Він перекинувся головою вниз, покотився в яр, став там дубала, подригав ногами (Вас., II, 1959, 153).
Словник української мови (СУМ-11)