подіятися

ПОДІ́ЯТИСЯ, і́ється, док., розм. Те саме, що зроби́тися 3.

— Тут з матір’ю щось подіялось — упали додолу (Мирний, IV, 1955, 46);

[Митрохван:] Що тут у вас подіялося? (Кроп., II, 1958, 178);

[Лариса:] Що за страшні слова? Антоне Макаровичу, що вам подіялось? (Мик., І, 1957, 254).

Значення в інших словниках

1. подіятися — поді́ятися дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. подіятися — -іється, док., розм. Те саме, що зробитися 3).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. подіятися — ПОДІ́ЯТИСЯ, і́ється, док., кому, з ким і без дод., розм. Статися, трапитися; зробитися (у 3 знач.). – Тут з матір'ю щось подіялось – упали додолу (Панас Мирний); [Митрохван:] Що тут у вас подіялося? (М. Кропивницький); [Лариса:] Що за страшні слова?...  Словник української мови у 20 томах
4. подіятися — СТА́ТИСЯ (про непередбачену подію, випадок і т. ін. — відбутися), ТРА́ПИТИСЯ, СТА́ТИ перев. безос., рідше, УЧИНИ́ТИСЯ (ВЧИНИ́ТИСЯ), ПРИКЛЮЧИ́ТИСЯ розм., ПОДІ́ЯТИСЯ розм., УТРА́ПИТИСЯ (ВТРА́ПИТИСЯ) перев. безос., розм., ЛУЧИ́ТИСЯ діал.  Словник синонімів української мови
5. подіятися — Подіятися, -ється гл. безл. Произойти, сдѣлаться. Побіжу мерщій додому, чи не подіялось чого там? Шевч. 311. Що се з нею подіялося? МВ. І. 101. Що вам оце такого подіялось? Федьк.  Словник української мови Грінченка