пожадно

ПОЖА́ДНО, рідко. Присл. до пожа́дний.

Коваль пожадно й нетерпляче затягся цигаркою (Головко, II, 1957, 218).

Значення в інших словниках

1. пожадно — пожа́дно прислівник незмінювана словникова одиниця рідко  Орфографічний словник української мови
2. пожадно — рідко. Присл. до пожадний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пожадно — ПОЖА́ДНО, рідко. Присл. до пожа́дний. Коваль пожадно й нетерпляче затягся цигаркою (А. Головко).  Словник української мови у 20 томах