пожвавішати

ПОЖВАВІ́ШАТИ, аю, аєш. Док. до жваві́шати.

Напівсонні ряди випускників пожвавішали, зарухалися (Полт., Повість.., 1960, 364);

Обличчя Терентія здивувалось, пожвавішало (Стельмах, І, 1962, 179);

Праця на машині пожвавішала (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 170);

Життя в Глухові пожвавішало (Вас., Незібр. тв., 1941, 194).

Значення в інших словниках

1. пожвавішати — пожваві́шати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. пожвавішати — -аю, -аєш. Док. до жвавішати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пожвавішати — ПОЖВАВІ́ШАТИ, аю, аєш, док. Стати рухливішим, активнішим; набути рухливішого, активнішого вигляду. Напівсонні ряди випускників пожвавішали, зарухалися (О. Полторацький); Обличчя Терентія здивувалось, пожвавішало (М.  Словник української мови у 20 томах
4. пожвавішати — ЗБАДЬОРИ́ТИСЯ (стати бадьорим, набути бадьорого вигляду), ПОЖВАВІ́ШАТИ, ЗВЕСЕЛИ́ТИСЯ. Усе виходило просто й легко, молодь потроху збадьорилась, почала вірити в свої сили (О. Гуреїв); Напівсонні ряди випускників пожвавішали, зарухалися (О.  Словник синонімів української мови