позабиваний

ПОЗАБИ́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до позабива́ти.

Вимахуючи.. руками і спотикаючись на позабивані стовпці, тінню пересувався кошлатий силует (Вас., II, 1959, 10);

Вікна позабивані онучами, стріха латана (Ірчан, І, 1958, 330);

// позаби́вано, безос. присудк. сл.

Він одразу згадав, що патрони позабивано неглибоко, що гноти були короткі. Вибух мусить бути зараз — ось-ось (Гр., Без хліба, 1958, 149);

Скрізь по жертовниках всіх позабивано в жертву телята (Зеров, Вибр.. 1966, 258).

Значення в інших словниках

1. позабиваний — позаби́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. позабиваний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до позабивати. || позабивано, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. позабиваний — ПОЗАБИ́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до позабива́ти. Вимахуючи .. руками і спотикаючись на позабивані стовпці, тінню пересувався кошлатий силует (С. Васильченко); Вікна позабивані онучами, стріха латана (Мирослав Ірчан); // позаби́вано, безос. пред.  Словник української мови у 20 томах