позабігати
ПОЗАБІГА́ТИ, а́ємо, а́єте, док. Забігти куди-небудь (про всіх або багатьох).
Всі ведмеді позабігали за сто миль (Хотк., II, 1966, 160);
Каменотеси поховалися по льохах, по горищах, деякі позабігали безвісти (Вас., І, 1959, 238).
Словник української мови (СУМ-11)