позавтрому
ПОЗА́ВТРОМУ, розм., ПОЗА́ВТРЬОМУ, діал., присл. Те саме, що поза́втра.
— А бий тебе сила божа! — думав Максим.. — муштра, та й муштра! Та хоч би різна, а то: як сьогодні, так і завтра, й позавтрому… (Мирний, І, 1949, 222);
В любої Мотрі сьогодня головка чогось болить, а завтра їй чогось нудно, а позавтрьому на серденьку трудно (Вовчок, VI, 1956, 276);
— Ви, певне, до нас оце йдете? А я ще не закінчила вишивати… Завтра або позавтрьому ..принесу (Шиян, Гроза.., 1956, 691).
◊ За́втра-поза́втрьому див. за́втра.
Словник української мови (СУМ-11)