Словник української мови в 11 томах

позагортаний

ПОЗАГО́РТАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до позагорта́ти.

Стоять ті ліси понурі й недоступні; дерева їх позагортані в грубі кори (Март., Тв., 1954, 52).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. позагортаний — позаго́ртаний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. позагортаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до позагортати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. позагортаний — ПОЗАГО́РТАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до позагорта́ти. Стоять ті ліси понурі й недоступні; дерева їх позагортані в грубі кори (Л. Мартович).  Словник української мови у 20 томах