позадівати

ПОЗАДІВА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех., розм. Задіти кудись усе або багато чого-небудь.

Ой чому ж ти, легінику, та й не співаєш? Де ти свої співаночки та й позадіваєш? (Сл. Гр.);

Один снаряд розірвався, розвалив кузню, відчикрижив і кудись позадівав чотири пальці з лівої руки майстра (Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 133).

Значення в інших словниках

1. позадівати — позадіва́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. позадівати — -аю, -аєш, док., перех., розм. Задіти кудись усе чи багато чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. позадівати — ПОЗАДІВА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що, розм. Розмістити, розташувати кого- або що-небудь невідомо де (про все або багато чого-небудь, усіх або багатьох). Один снаряд розірвався, розвалив кузню, відчикрижив і кудись позадівав чотири пальці з лівої руки майстра (М. Стельмах).  Словник української мови у 20 томах
4. позадівати — Позадіва́ти, -ва́ю, -єш гл. Дѣть (во множ.). Ой чому ж ти, леґінику, та й не співаєш? Де ти свої співаночки та й позадіваєш? Шух. І. 201.  Словник української мови Грінченка