Словник української мови в 11 томах

позаклякати

ПОЗАКЛЯКА́ТИ, а́ємо, а́єте, док. Заклякнути (про все або багато чого-небудь, усіх або багатьох).

Позаклякали коні на припонах по шию у воді (Довж., Зач. Десна, 1957, 485);

Пальці позаклякали; *Образно. Коло порога, мов хмурі вартові, позаклякали тіні (Кол., Терен.., 1959, 308).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. позаклякати — позакляка́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. позаклякати — -аємо, -аєте, док. Заклякнути (про все чи багато чого-небудь, усіх чи багатьох).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. позаклякати — ПОЗАКЛЯКА́ТИ, а́ємо, а́єте, док. Заклякнути (про все або багато чого-небудь, усіх або багатьох). Позаклякали коні на припонах по шию у воді (О. Довженко); Пальці позаклякали; * Образно. Коло порога, мов хмурі вартові, позаклякали тіні (П. Колесник).  Словник української мови у 20 томах
  4. позаклякати — Позакляка́ти, -каємо, -єте гл. Оцѣпенѣть отъ холода (о многихъ).  Словник української мови Грінченка