позаливати
ПОЗАЛИВА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех.
1. Залити все або багато чого-небудь, усіх або багатьох, у багатьох місцях.
Позаливала вода луки, луги, позносила млини, навіть позаливала хати, що стояли низько, над водою (Н.-Лев., І, 1956, 69);
Серед делегатів навіть турбота: не позаливала б повінь дороги назад, поналиває балки — не проїдеш (Гончар, II, 1959, 175);
// безос.
Почалася глибока осінь, болота в нейтральній зоні позаливало водою, шляхи розмило (Скл., Легенд. начдив; 1957, 44).
Піт позалива́є (позалива́в) о́чі (лице́ і т. ін.); По́том о́чі позалива́ло — те саме, що Піт зали́в о́чі (лице́ і т. ін.) ( див. залива́ти).
[Степан:] Вчора цілий день мордувався [з речами] — легко сказати, і на теліжці, і на вокзалі, і на поїзді — аж потом очі позаливало (Коч., II, 1956, 460).
2. Облити все або багато чого-небудь, у багатьох місцях.
Другий лист від Лавріна.. було написано олівцем, і знову чорне чорнило позаливало багато солдатських рядків (Донч., III, 1956, 116).
◊ Позалива́ти о́чі — те саме, що Зали́ти о́чі ( див. залива́ти).
Горілку пити, гуляти — Махамед усім п’янюгам привід дає. Позаливають очі та шкоду, капості людям роблять (Мирний, І, 1949, 213);
Позалива́ти о́чі (роти́) горі́лкою — частуючи горілкою, вином і т. ін., примусити замовкнути всіх або багатьох.
Писарчук та староста крутять так, щоб ік своїй вигоді повернути,.. а після, як виявиться та не долічаться грошей, то вони .. всім.. очі горілкою позаливають (Григ., Вибр., 1959, 260);
Громада була озвалась, то багатирь [багатир] зараз їй горілкою роти позаливав (Сл. Гр.).
Словник української мови (СУМ-11)