позалицятися

ПОЗАЛИЦЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, док. Залицятися якийсь час.

Леонід Семенович був радий побалакати з Ватею й позалицятись до неї (Н.-Лев., IV, 1956, 105);

Такий серцеїд, як Павло, не міг пропустити нагоди, щоб не позалицятися до молодої жінки (Збан., Переджнив’я, 1955, 278).

Значення в інших словниках

1. позалицятися — позалиця́тися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. позалицятися — -яюся, -яєшся, док. Залицятися якийсь час.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. позалицятися — ПОЗАЛИЦЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, док., до кого і без дод., рідко на кого, коло кого, з ким. Маючи почуття симпатії або кохання до кого-небудь, якийсь час виявляти знаки уваги, зачіпати розмовою, жартами і т. ін.  Словник української мови у 20 томах