позалишати
ПОЗАЛИША́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. Залишити все або багато чого-небудь, усіх або багатьох.
Чимало було.. різних городян, що позалишали далекі свої міста, аби лишень врятувати життя (Довж., І, 1958, 374);
Як би він хотів, щоб усі були тут, кого він позалишав на шляху [до перемоги]! (Гончар, III, 1959, 420).
Словник української мови (СУМ-11)