позалягати

ПОЗАЛЯГА́ТИ, а́є, а́ємо, а́єте, док. Залягти (про всіх або багатьох, усе або багато чого-небудь; у багатьох місцях).

Позалягали [повстанці] за старі дуби, за білокорі берези, і виблискують огнем (Ірчан, II, 1958, 80);

*Образно. Уже смеркало. На горбах піщаних Глибокі зморшки тьми позалягали (Вирган, В розп. літа, 1959, 245).

Значення в інших словниках

1. позалягати — позаляга́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. позалягати — -ає, -аємо, -аєте, док. Залягти (про всіх чи багатьох, усе чи багато чого-небудь; у багатьох місцях).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. позалягати — ПОЗАЛЯГА́ТИ, а́є, а́ємо, а́єте, док. Залягти (про когось або щось у багатьох місцях). Позалягали [повстанці] за старі дуби, за білокорі берези, і виблискують огнем (Мирослав Ірчан); * Образно. Уже смеркало. На горбах піщаних Глибокі зморшки тьми позалягали (І. Вирган).  Словник української мови у 20 томах
4. позалягати — Позалягати, -гаємо, -єте гл. То-же, что и залягти, но о многихъ или о многомъ. Ви всі місця позалягали, — мені й лягти ніде. Як прийде моя сем'я, то вони й під лавками позалягають. Чуб. II. 382. Твої зяті на нас позалягали (устроили засаду). К. ЦН. 191.  Словник української мови Грінченка