позалітати

ПОЗАЛІТА́ТИ, а́є, а́ємо, а́єте, док.

1. Залетіти далеко або здійнятися дуже високо (про всіх або багато птахів, комах та ін.).

Як обтинають крильця пташечкам, щоб вони не позалітали, так і її, небогу, приборкали, однявши од неї власну волю (Стор., І, 1957, 368);

Тетеря й рябчик, що колись, Було, і ліку їм не знали, .. У інший край позалітали (Щог., Поезії, 1958, 359).

2. перен., розм. Заскочити, забігти куди-небудь на якийсь час (про всіх або багатьох).

Значення в інших словниках

1. позалітати — позаліта́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. позалітати — -ає, -аємо, -аєте, док. 1》 Залетіти далеко або здійнятися дуже високо (про всіх чи багато птахів, комах та ін.). 2》 перен., розм. Заскочити, забігти куди-небудь на якийсь час (про всіх чи багатьох).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. позалітати — ПОЗАЛІТА́ТИ, а́є, а́ємо, а́єте, док. 1. Залетіти далеко або здійнятися дуже високо (про всіх або багато птахів, комах та ін.). Як обтинають крильця пташечкам, щоб вони не позалітали, так і її, небогу, приборкали, однявши од неї власну волю (О.  Словник української мови у 20 томах
4. позалітати — Позаліта́ти, -та́ємо, -єте гл. Залетѣть (о многихъ).  Словник української мови Грінченка